Село відоме з середини XVII століття.
У 1751 році тут зведено дерев’яну церкву, у селі вже мешкало в 300 хатах 748 чоловік, які мали 2723 десятини орної землі.
У 1760 році закладено й освячено на новому місці животівським уніатом — протопом Василем Кремезовичем церква Покрови Божої Матері. її приєднано до православ’я 1768 року. Того ж року в селі налічувалося 87 дворів і хат.
У 1768 році тут було 125 дворів, у яких мешкало 750 душ, а 1783-го — лише 70 дворів, де проживало 559 чоловік і жінок.
У 1864 році Лаврентій Похилевич писав:„Поповка, село в 4-х верстах от г. Буков, при ручье, за селом Кривцем начавшемся. Жителей обоего пола 748; земли 2723 десятини. Принадлежит Станиславу Карловичу Иотейке (латинского исповедания).
Церковь Покровская, 6-го класса; земли имеет 74 десятины; построена 1751 года".
У 1900 році в селі Попівка, через яке протікає річка Гниле Озеро, був 121 двір; кількість мешканців: чоловіків — 541, жінок — 551.
Відбивається церковно-приходська школа, а на околиці споруджують кузню, діє водяний млин.
У 1905 році село Попівка відноситься до Іваньківської волості Уманського повіту Київської губернії, у землекористуванні населення знаходилося 1859 десятин.
У 1929 році засновано ТОЗ ( товариство обробітку землі), яке з часом перетворено в колгосп, керівником якого селяни обрали Федора Тихоновича Богуша.
176 жителів села стали учасниками Другої світової війни (1941-1945), із них 68 — удостоєні бойових нагород. У 1954 році врочисто відкрито пам’ятник на Братській могилі, 1969-го в центрі села споруджено обеліск Слави 94 односельцям, які полягли в боях із фашистськими загарбниками.
У повоєння в селі містилася центральна садиба колгоспу „Шлях Леніна", за яким було закріплено 1540 гектарів сільгоспугідь. У Попівці на той час діяли восьмирічна школа, клуб, бібліотека, медичний пункт, дитячий садок, поштове відділення, побутовий комбінат, магазин.
У центрі села виявлено сліди городища шістнадцятого століття, поселення черняхівської культури: тут знайдено наконечники списа й стріл.
На 1 січня 2005 року на території сільської ради проживало 758 осіб, з них — чоловіків — 360, жінок — 398, які мешкають у 254 хатах, іще 48 — пустки.
В селі працюють: школа — загальноосвітня І-ІІ ступенів. Будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.
